вакцинація

Вакцинація захищає дитину від інфекцій, які можуть призвести до ускладнень, інвалідності і смерті. Альтернатив вакцинації немає.

Вакцини безпечні
до складу вакцини можуть входити
наступні компоненти:

антиген

антиген

— основний компонент вакцини, до якого виробляється імунітет проти конкретного захворювання

ад’юванти

ад’юванти

— речовини, що дозволяють посилити імунну відповідь на введену вакцину

слідові речовини

слідові речовини

від різних субстанцій, які використовувалися у процесі виробництва (білок, дріжджі тощо)

консерванти
і стабілізатори

консерванти
і стабілізатори

— речовини, необхідні для збереження якостей вакцини

вода для
ін’єкцій

вода для
ін’єкцій

або фізіологічний розчин
Усі зазначені компоненти вакцини добре вивчені, містяться у вакцинах у мізерній кількості та безпечні.

як створюють вакцини

Вакцину виробляють у декілька етапів:

  • поставляють сировину на виробництво;
  • створюють активні інгредієнти, антитіла, та змішують їх з допоміжними речовинами;
  • препарат розливають до ампул або шприців і тестують;
  • фасують, відповідно до стандартів; вакцина проходить контроль якості і отримує дозвіл на користання.

Виробництво нової вакцини
триває 12 років

Перш ніж запустити масове виробництво, вакцину тестують на добровольцях. З інформацією про тестування вакцин можна ознайомитись у єдиній на весь світ офіційній базі клінічних випробувань: clinicaltrials.gov. Вакцини, які використовують в Україні, не є новими та їх виробляють вже багато років.

Контроль якості

70 % часу виробництва вакцини йде на контроль її якості.

Вакцину перевіряють кількасот разів:
1. На кожному етапі виробництва.
2. Після виробництва серії.

Транспортування та зберігання

Вакцина залишається ефективною, якщо її правильно транспортують і зберігають. Вакцини транспортують у спеціальних машинах-холодильниках з температурними датчиками. Маленькі партії можуть перевозитись у сумках-холодильниках. У медичних закладах вакцини зберігають у холодильниках.

Попросіть медсестру показати вам, де тримають вакцини, і переконайтеся, що їх зберігають у правильних умовах. У кожному холодильнику є термометри, на які ви можете подивитися. Зазвичай вакцини зберігаються при температурі 2...8 градусів Цельсія.

На флаконах деяких вакцин є термоіндикатори — чутливі до температури наліпки у формі кола з квадратом усередині. Якщо порушується температурний режим, квадрат на наліпці темнішає. Можна використовувати лише ті вакцини, на яких квадрат світліший, ніж коло.

Що таке календар вакцинації

Календар вакцинації — це погоджений МОЗ України перелік вакцин із зазначенням кількості доз та найоптимальнішого часу їх уведення для найефективнішого захисту дітей від інфекційних хвороб.

Календар у кожній країні складають з урахуванням епідеміологічної ситуації. Наприклад, якщо в країні рівень поширення гепатиту B низький, вакцинують лише тих, хто входить до групи ризику. В Україні гепатит B поширений, і щеплення проти нього обов’язкове. Першу дозу вакцини вводять у пологовому будинку.

Другий фактор, який впливає на календар вакцинації, — економічне благополуччя країни. В Україні вакцинують від меншої кількості хвороб, ніж у інших країнах. Наприклад, не роблять щеплення від ротавірусної інфекції та вітряної віспи. У календарях щеплень розвинених країн передбачено 12–16 і навіть більше обов’язкових щеплень. В Україні їх 10.

Зараз український календар щеплень
виглядає так:

Інфекція / Вік
гепатит b
туберкульоз
дифтерія
правець
кашлюк
поліомієліт
хіб-інфекція
кір
еппідемічний
паротит
краснуха
1 доба 3 - 5 діб 2 міс 4 міс 6 міс 12 міс 18 міс 6 років 14 років 16 років дорослі
Вакцинація Вакцинація Вакцинація
Вакцинація
Вакцинація Вакцинація Вакцинація Вакцинація Вакцинація Вакцинація Вакцинація
Вакцинація Вакцинація Вакцинація Вакцинація Вакцинація Вакцинація Вакцинація
Вакцинація Вакцинація Вакцинація Вакцинація
Вакцинація Вакцинація Вакцинація Вакцинація Вакцинація Вакцинація
Вакцинація Вакцинація Вакцинація
Вакцинація Вакцинація
Вакцинація Вакцинація
Вакцинація Вакцинація
Якщо ви пропустили щеплення, порадьтеся зі своїм лікарем та дізнайтеся, як їх надолужити.

важливо знати

Дітям із хронічними
захворюваннями можна і
потрібно робити щеплення

Вакцинація також безпечна для дітей з хронічними хворобами

Хронічно хворі діти більш вразливі до інфекційних захворювань і можуть сильніше постраждати від інфекцій та їх наслідків. Щоб захистити хронічно хворих дітей, їм потрібно робити й ті щеплення, що не входять до списку обов’язкових.

Для дітей із бронхіальною астмою грип може бути смертельно небезпечним.

Діти, які потребують планових операцій, ризикують інфікуватися гепатитом B.

Дітям із неконтрольованою епілепсією не вводять вакцини з цільноклітинним коклюшним компонентом.

Не слід робити щеплення, якщо:

  • у дитини гостре захворювання з температурою тіла понад 38,5 °C;
  • була серйозна алергічна реакція на попередню дозу вакцини або вам відомо, що у дитини є алергія на один із компонентів вакцини (желатин, неоміцин, курячий білок тощо);
  • дитина проходить курс лікування із застосуванням хіміотерапії, високих доз гормональних препаратів, цитостатиків та інших препаратів, що пригнічують імунітет.

Вагітним потрібно робити
щеплення, щоб захистити
себе й дитину

Вагітним можна вводити інактивовані вакцини

Під час вагітності слід пройти сезонну вакцинацію від грипу, а також звернути увагу на щеплення від кашлюка. В Ізраїлі, США та деяких країнах Європи вагітним роблять щеплення ацелюлярною вакциною АКДС від кашлюка, дифтерії та правця. Ця вакцина захищає не лише маму, а й новонароджену дитину.

В екстреному випадку вагітним роблять і інші щеплення. Наприклад, якщо жінку вкусила собака і є загроза сказу.

Деякі хвороби під час вагітності можуть призвести до викиднів і патологій у дітей. Особливо небезпечна краснуха. Якщо плануєте вагітність, переконайтеся, що у вас є необхідні щеплення, або зробіть їх заздалегідь.

Вагітним не вводять живі вакцини, тобто ті, що містять ослаблений збудник хвороби, їм роблять щеплення лише інактивованими.

Спілкуйтеся
зі своїм лікарем

Щоб прийняти інформоване рішення про вакцинацію, поговоріть з лікарем. Підготуйтеся до консультації та складіть список питань, що вас турбують.

Лікар розкаже про вакцину, можливі реакції організму на щеплення та порадить, як користуватися жарознижувальними препаратами, якщо в дитини підвищиться температура. Дізнайтеся, у якому випадку слід звернутися до лікаря та коли потрібно робити наступне щеплення.

Скажіть лікарю, якщо:

  • вам здається, що дитина хвора;
  • у дитини є алергія на ліки або їжу;
  • раніше у дитини була сильна реакція на щеплення (слабкість, жар, нудота, анафілактичний шок);
  • у дитини є серйозні захворювання серця, легенів, нирок тощо;
  • у дитини були судоми;
  • дитина приймає якісь ліки;
  • дитина проходила курс хіміотерапії, гормональної терапії, отримувала стероїди або ліки, що пригнічують імунітет;
  • з моменту останнього щеплення пройшло менше 4 тижнів.
Якщо не довіряєте своєму лікарю, знайдіть того медичного працівника, з яким будете почуватися спокійно та впевнено.

Стежте, щоб вакцини
вводили правильно

Шляхом ін’єкцій

Вакцини від дифтерії, кашлюка, краснухи, кору, грипу, паротиту, гепатиту, правця та хіб-інфекції.

  • дітям до трьох років укол роблять у передню поверхню стегна;
  • дорослішим дітям укол роблять у плече.

Вакцину ніколи не колють у сідницю.
Якщо вакцина потрапить у жировий прошарок, вона може втратити свої властивості. Якщо зачепити голкою сідничний нерв, це може призвести до больового синдрому та інших порушень.

Орально

Живу вакцину проти поліомієліту крапають дитині у рот за допомогою спеціальної піпетки-дозатора.

реакція організму
на щеплення

Якщо в дитини є реакція на щеплення — це означає, що вакцина діє й активізує імунітет. Зазвичай трапляються місцеві реакції: почервоніння, припухлість чи болісне відчуття в місці ін’єкції.
Можуть бути загальні реакції: підвищення температури, нездужання, що минають самостійно за кілька діб.

Часто за реакцію на вакцину приймають симптоми інших захворювань, що співпадають із вакцинацією в часі. Наприклад, у дітей часто трапляється ротавірусна інфекція, яка проявляється діареєю, блювотою й підвищенням температури.

Причини звернутися до лікаря

  • у дитини висока температура, яка важко збивається жарознижувальними препаратами;
  • дитина тремтить або здригається так, наче їй холодно;
  • дитина млява, сильно зблідла;
  • дитина відмовляється від води та їжі, блює;
  • тривалий плач. Дитина виражено занепокоєна.
Вакцина, як і будь-який інший медичний препарат, може викликати анафілактичний шок. Він проявляється в перші секунди після введення препарату й може трапитися не частіше, ніж 1 раз на мільйон уведень.

Вiдповiдi
на популярнi питання

Катерина Булавінова
Відповідає Катерина Булавінова —
лікар, дитячий інфекціоніст та медичний експерт Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні

Ефективність вакцини — це її здатність захистити людину від захворювання, проти якого вона вводиться. Той, хто отримав щеплення, у 95 випадках зі 100 не захворіє навіть при прямому контакті з інфекціями, вакцинацію проти яких він зробив.

Ефективність вакцини залежить від наступних факторів:

  • температурний режим транспортування і зберігання;
  • правильність введення;
  • дотримання курсу вакцинації усіма необхідними дозами згідно з календарем;
  • індивідуальні особливості організму;
  • стан здоров’я людини (у людей з глибокою імуносупресією імунітет може не вироблятися).

У дуже невеликої кількості людей імунітет після вакцинації не сформується. Такі люди можуть розраховувати лише на колективний імунітет, а за його відсутності наражаються на високий ризик захворіти.

Для створення захисту проти кожного інфекційного захворювання розроблена відповідна схема вакцинації. Щоб виробити у дитини імунітет проти гепатиту В, необхідно ввести їй 3 дози вакцини, проти дифтерії і правця — більше 4 доз, проти кору, паротиту і краснухи — 2 дози.

При вакцинації проти одних інфекцій формується довічний імунітет, наприклад, після введення 2 доз вакцини проти кору, паротиту, краснухи. Імунітет проти дифтерії, правця і кашлюка зберігається впродовж 7–10 років. З цієї причини необхідне повторне введення вакцин проти цих захворювань — ревакцинація. Дорослим кожні 10 років необхідна ревакцинація проти правця та дифтерії. У деяких країнах дорослих також вакцинують проти кашлюка.

Подивитися
усі відповіді
0%
Поділитися
Поділитися