Мами про вакцинацію

вже зробили щеплення

Я раджу робити щеплення, адже це стандартне правило безпеки. Це як купувати шолом для велосипеда або пристібатися в машині.

Аревік Арзуманова та Наталія Калініна

засновниці ініціативи #Мамаслет

А: Ми познайомилися майже 15 років тому, коли пішли разом на один факультет в одному інституті. 5 років тому майже одночасно завагітніли. Ми не змовлялися, чесне слово! Але так народилася ідеальна легенда створення нашого бізнесу – #Мамаслет.

А: Материнство перевернуло моє життя з ніг на голову. З одного боку, у мене катастрофічно мало часу на себе. З іншого, з'явилася людина, яку я люблю, як до Місяця і назад. Не вистачить Всесвіту, щоби розповісти, як я люблю свою дитину.

А: Страхів, пов'язаних з материнством і вагітністю, у мене не було. Я народилася в сім'ї, де прийнято розмовляти про все. Свій досвід материнства мені передала мама, яка виховала двох доньок.

Н: Я почала боятися пологів ще в 11 років, коли дізналася, що це досить болючий процес. Проте була впевнена: придумають щось, щоби не було так страшно і так боляче. Потім я дізналася про існування епідуральної анестезії.

Н: Якщо наука і медицина придумали щось [вакцинацію], що може зробити твоє життя більш якісним, перестрахувати тебе, варто скористатися цим.

А: В один момент, коли мені було замало інформації, я полізла в інтернет. І там стало трохи моторошно. Одна мама говорила, що після вакцинації діти стають аутистами. Інша – що дитину потрібно годувати грудьми до трьох років, інакше з малюком не буде зв'язку. Третя – що потрібно купати в череді, ходити босоніж по склу і таке інше.

А: Якщо говорити про вакцинацію, то наш вибір був однозначним – повна вакцинація дитини за графіком.

А: Я спираюсь на досвід своєї мами та двох педіатрів. Одна веде мого сина в державній клініці (це ще та лікарка, яка робила щеплення нам із сестрою), інша – в приватній клініці, куди ми ходимо додатково.

А: В Україні менше 60% вакцинованих дітей. Це свідчить про те, що в найближчі 5-10 років нам загрожують епідемії кору, правця та інших хвороб, які, здавалося, ми перемогли багато років тому.

Н: Я ніколи не боялася щеплень. Зараз, в 31 рік, хочу зробити щеплення від вітрянки. В дитинстві нею не хворіла, тому дуже сильно її боюся.

А: Я за те, щоби зробити щеплення, а не «перехворіти». Ніхто не знає, які ускладнення будуть саме у вашої дитини і в якому віці її наздожене хвороба.

Н: Коли мій син хворіє, я не хвилююся, бо знаю, що він щеплений. Прості дії, які я вже вивчила за чотири роки, допомагають поставити його на ноги за кілька днів.

Н: Я раджу робити щеплення, адже це стандартне правило безпеки. Це як купувати шолом для велосипеда або пристібатися в машині.

Материнство – це повний хаос і дурдом. Так я думала до пологів. Так і виявилось.

Ольга Драч

фотограф і фуд-стиліст

Я страшенно боялася народжувати. І мої побоювання виправдались. У моєї дитини були проблеми зі здоров’ям, які вирішилися за допомогою кваліфікованих лікарів.

Материнство – це повний хаос і дурдом. Так я думала до пологів. Так і виявилось.

Я не хотіла вирішувати питання здоров’я дитини хаотично, тож зробила це ще під час вагітності. Ми знайшли приватного педіатра, з яким з моменту пологів консультуємося на тему здоров'я, щеплень і загального стану нашої дитини.

Я вважаю, що щеплення – це прекрасна річ, прекрасний винахід. З ним треба поводитись акуратно, свідомо і уважно. Але це дуже здорово, адже ми залишились без величезної кількості страшних хвороб.

Я знаю практику не вакцинувати дітей і купувати «липові» довідки. Мені не подобається ця ситуація. Такі батьки наражають на небезпеку свою дитину. Вони наражають на небезпеку дітей навколо.

Кожен з батьків вважає, що потрібно захищати лише свою дитину. Але чим більше дітей ми захистимо загалом – тим безпечніше кожній конкретній дитині.

Інформацію про щеплення я отримую від свого педіатра або на сайті доктора Комаровського. Якщо мене не влаштовує інформація, дивлюся на сайті Міністерства охорони здоров'я або читаю, як прийнято це робити в інших країнах.

Ситуація в країні з масовою відмовою від щеплень – це наче дорослі стоять в шоломах і броні поруч із оголеними дітьми, а навколо падають стріли. І дорослі заспокоюють дітей, кажучи: «Все буде добре».

Я раджу робити щеплення. Наполягаю на цьому. Якщо мої друзі, рідні стоять на позиції відмови від щеплень, розмовляю з ними, пояснюю.

Найкраща порада – слухати не лише своє серце, а людей, які знають, що кажуть. Це, звісно, педіатри.

Марина Карпій

фотограф

Я – мама прекрасної дівчинки Лізі і дружина найкращого чоловіка Гігі, громадянина Грузії. Тому ділю своє життя на дві країни: Україну і Грузію.

Ми з чоловіком разом вже 7 років. Перший час не планували дитину – хотіли погуляти. Всі навколо дуже переживали: «Коли ж?» Через п'ять років після знайомства вирішили «досить гуляти» – і з'явилася на світ чудова Лізі. Відразу, з першого ж дубля.

Всі труднощі – ніщо в порівнянні з однією її посмішкою.

Знайомі говорили: «Забудь про свою професію, у тебе не буде вільного часу». І я дуже хвилювалася, бо не можу жити без фотографії. Це була велика омана. Зараз у мене багато часу, а працюю я, здається, ще більше, ніж до материнства.

Щойно народилася Лізі, ми вирішили, що обов'язково зробимо всі щеплення.

Найкраща порада – слухати не лише своє серце, а людей, які знають, що кажуть. Це, звісно, педіатри.

Ми живемо на дві країни, тому у нас є педіатр і в Україні, і в Грузії. Ми довіряємо їм беззастережно. У нас є графік щеплень, якого ми дотримуємося, і робимо обов'язкові вакцинації для України і для Грузії.

Я – мати-оптиміст. Щойно дитина захворіла, я розумію: потрібно бути при здоровому глузді і діяти швидко. Коли ти вакцинований від чогось небезпечного, відкидаєш можливість «серйозної» хвороби і не переживаєш даремно. Ти розумієш, що озброєний.

Чим думають мами, купуючи довідку, що дитина щеплена? Навіщо грати з вогнем?

Кожен сам знає, що йому робити. Кожен довіряє тому, кому хоче довіряти. Я довіряю своїм педіатрам.

В рамках мамо-бесід, я обов'язково скажу: прищеплюватися варто.

Моя дитина прищеплена, тому хворіє дуже рідко. І я не чекаю від хвороб нічого страшного. Переймаюся лише тим, що Тея дуже активна.

Оксана Кравцова

спiввласниця магазину Hitomi Shop, копiрайтер

Мою дочку звати Тея-Елізабет. Їй 2 роки. У нас дуже незвична сім'я – мій партнер і батько Теї живе в Амстердамі, ми з дочкою – в Києві.

Одним з головних страхів, з якими я зіткнулася до пологів – повністю поміняти спосіб життя і стати більш осілим. На щастя, це не так.

З дитиною можна бути мобільним. Уже в два тижні Тея пішла зі мною на професійний захід. В 8 місяців вона літала на далекі відстані.

Ми – сім'я, яка весь час перебуває в русі.

Багато хто боїться, що після народження дитини жінка перетвориться на класичну маму з інтернет-форумів – в халаті і з бігуді. Це не так. Коли Тея з'явилася на світ, я почала ще більше займатися собою. Я зрозуміла, наскільки важливо бути здоровою і сильною, щоби бути хорошою мамою.

Останній раз я хворіла ще до народження дитини. Застудою.

Тея – дуже рухлива дитина. Я дозволяю їй все. Вона може все дивитись, всього торкатись і все куштувати – так вона вчиться. Тея має доступ взимку до балкону – навіть в одній футболці і без шапки (якщо не мінусова температура). У неї немає слова «стоп», окрім тих моментів, які стосуються її безпеки.

Дуже важливу роль в захищеності грає вакцинація. Перше щеплення ми зробили Теї одразу ж в пологовому будинку в Польщі. Навіть не розглядали інших варіантів. Я виросла в сім’ї лікарів, батько Теї живе в Європі, де вірять в превентивну медицину.

В Європі намагаються не лікувати хвороби, а попереджати їх. Це економить час, кошти, сили і збільшує тривалість життя.

Ми віримо в доказову медицину. Віримо в те, що всі страшні хвороби і епідемії були зупинені завдяки своєчасній вакцинації.

Інформацію про щеплення я шукаю в інтернеті: дивлюся дослідження і орієнтуюся на західні джерела.

Я планую робити щеплення, які з‘явилися нещодавно. Наприклад, вакцину від папілома-вірусу. ЇЇ роблять дівчатам в 12 років, щоби захистити від потенційного раку шийки матки.

Моя дитина вакцинована, тому хворіє дуже рідко. І я не чекаю від хвороб нічого страшного. Переймаюся лише тим, що Тея дуже активна.

Дуже важливо, коли всі діти щеплені. Таким чином зменшується ризик виникнення епідемій, відповідно – зменшується ризик для кожної дитини. Вакцинуючи дитину, ви піклуєтеся не лише про неї, але й про суспільство в цілому.

Якщо ти максимально захищений, боятися нічого.

Зробивши щеплення, я розумію, що ймовірність захворіти тією чи іншою хворобою набагато зменшується. Я сплю спокійніше... І на годинку довше.

Поліна Логунова

ведуча на радіо і телебаченні

Я теле-радіоведуча і спортсменка. Дитина для мене – як додатковий вид спорту.

Ми просто любили один одного в Маямі. І потім – прекрасна новина: дитинча вирішило приїхати звідти з нами в Україну. Я не розуміла, що відбувається, але точно знала: це радісна подія.

Перше питання, яке постало ще в пологовому будинку: вакцинувати дитину чи ні.

Я поважаю лікарів з дитинства. І боюся. Вважаю, що лікар знає більше – недарма він здобував освіту. Тому вирішила довіритися своєму лікареві.

Сімейний педіатр пояснив, навіщо потрібні вакцини, як вони захищають дитину. У нас з чоловіком творче життя. Ми – артисти, і постійно подорожуємо. А дитинча, потрапляючи в інше середовище, може від цього постраждати.

Найстрашніше для мами – коли дитині погано, а ти не можеш нічого зробити.

Краще нехай болить у мене, але не у моєї дитини.

Я вирішила обов’язково робити вакцинацію. Зробивши щеплення, я розумію, що ймовірність захворіти тією чи іншою хворобою набагато зменшується. Я сплю спокійніше... І на годинку довше.

Я не хочу переживати період, коли дитинча ходить «все у крапочку», коли його треба мазати зеленкою і таке інше. Хочу, щоби ми зробили щеплення, трошки поплакали, з'їли по морозиву, пішли спокійно додому і не хворіли.

Коли у мене питають поради, потрібно щеплення чи ні – я кажу «так».

Зізнаюсь, я досі боюся робити щеплення. Тому знайшла лікарку, якій змогла цілком довіритися. Вона підкорила мене своїм досвідом і розповіла про переваги та наслідки щеплень.

Олександра Матвєєва

засновниця ресурсу TravelMamaSchool

У мене немає принципів, як виховувати свою дитину. Я виховую любов'ю.

Я не слухаю свою маму, коли йдеться про виховання дитини. Щойно народилася донька, вона сказала: «Викинь три роки зі свого життя». Насправді, ці три роки наповнилися неймовірним змістом і розкрили материнство.

Два роки з трьох ми з донькою провели в подорожах. Ми об'їздили більше 20 країн!

Після чергової поїздки дитина приїжджає з величезним багажем знань і емоцій. Вихователі в нашому садочку задають лише одне запитання: «Як ви це робите?»

Дуже важливо, щоби дитина була захищена. Щозими, перед тим, як полетіти кудись, ми обов'язково йдемо до нашого педіатра і робимо всі рекомендовані щеплення.

До шести місяців ми обов'язково робили щеплення від ротовірусу і гепатиту А. Це допомагає уникнути небезпеки під час подорожей країнами Азії.

У нас, батьків, є страхи. Вони стосуються будь-чого: до якої школи дитина піде, у який садочок, робити щеплення чи ні?

Наше суспільство розділилося на два табори: ті, хто за вакцинацію і ті, хто проти.

Зізнаюсь, я досі боюся робити щеплення. Тому знайшла лікарку, якій змогла цілком довіритися. Вона підкорила мене своїм досвідом і розповіла про переваги та наслідки щеплень.

Дуже важливо дотримуватися графіка щеплень. Навіть у два місяці малюк, практично не контактуючи із навколишнім середовищем, може підхопити небезпечні віруси.

В моєму оточенні чимало батьків, які свідомо відмовилися від щеплень. Нещодавно друг запитав: «Ти не знаєш, де купити довідку про те, що ми зробили щеплення? Щоби я відправив дитину в дитсадок».

Я роблю абсолютно всі щеплення не для довідки, а щоби бути впевненою, що моя дитина буде здоровою.

Коли я дізнаюся, що в дитячому садочку є невакциновані діти, я розцінюю це як потенційну небезпеку для своєї дитини.

Вакцинація – це фізичний захист, який ти можеш дати своїй дитині від її народження.

Я закликаю батьків думати перш за все за життя і здоров'я своєї дитини. Дізнавайтесь ще до того, як почнете планувати вагітність, наскільки важливо робити щеплення. Обирайте лікаря, якому довіряєте, і обов'язково вакцинуйтеся.

В нашій країні живе і процвітає безліч хвороб. Кір, коклюш, туберкульоз. Ми не можемо з ними впоратись. Зі зростанням кількості людей, які не вакцинуються, ці хвороби почуваються прекрасно. Це лякає.

Олена Філатова

консультант з харчування і ЗСЖ

Моя вагітність була для мене несподіванкою. Мені було важко це прийняти, оскільки маю захворювання, яке зобов'язує планувати все – їжу, рухову активність, вагітність.

Материнство змінило моє життя. Мені довелося змінити роботу, я почала більше спеціалізуватися на здоров'ї, щоби повністю зануритися в цю тему.

Ми з чоловіком довго міркували, чи варто нам вакцинувати дитину. Сумнівалися, радилися з лікарями. Проте вирішили, що варто робити щеплення.

Під час вагітності одна подруга дала мені пораду – не слухатися порад.

Люди, які шукають інформацію про щеплення, зазвичай стикаються з купою міфів. Все це тисне на тебе, ти боїшся зробити помилку. Здається, що в будь-якому випадку щось зробиш неправильно.

Краще звертатися до людей, які мають відповідний рівень освіти. У нас це наш педіатр і доктор Комаровський. Останній дуже зрозуміло і просто пояснює, чому щеплення потрібні і чому не варто їх боятися.

Я дуже хвилююся через здоров’я сина. У мене немає міцного здоров’я, тому я намагаюсь зробити все, щоби воно було у моєї дитини.

Є батьки, які не просто не роблять щеплень. Вони купують довідки. Це дуже нечесно. Ми маємо знати реальну статистику і розуміти, хто вакцинований, а хто – ні.

В нашій країні живе і процвітає безліч хвороб. Кір, коклюш, туберкульоз. Ми не можемо з ними впоратись. Зі зростанням кількості людей, які не вакцинуються, ці хвороби почуваються прекрасно. Це лякає.

Багато мам вважають, що дитячі хвороби називаються дитячими, тому що ними потрібно перехворіти в дитинстві. Що вони протікають легко, і краще природним чином заразитися, ніж робити щеплення. Насправді, наслідки цих хвороб для дитини набагато страшніші, ніж теоретичні наслідки від щеплення.

Я – сувора мама. Ми багато дозволяємо дитині – танцювати, кричати, борсатися в грязюці. Але у нас є правила. Ми піклуємося про здоров’я сім’ї, харчування, фізичний та інтелектуальний розвиток.

Моя мама – медсестра, яка 50 років пропрацювала в педіатрії. 35 років – в кабінеті щеплення. Страху перед щепленнями у мене ніколи не було. Сподіваюся, цей страх ніколи не з'явиться і у моїх дітей.

Сніжана Чівільдєєва

PR-директор НЕБО Event Agency, спiввласниця бренду SNAP

У мене чудова сімейка – божевільна і весела. Коханий чоловік зі специфічним почуттям гумору, завдяки якому ми можемо пережити сімейні проблеми і негаразди, і такі ж веселі та імпульсивні діти – Серафима і Тимур.

Обидві мої вагітності були заплановані і продумані. Ми довго зважували наші можливості та бажання. Все вийшло так, як ми хотіли.

Страхів і переживань під час вагітностей було безліч. Це стосувалося абсолютно всього: харчування, аналізів, майбутнього дитини… Прокидаючись вранці, чоловік говорив: «Ну що, сьогодні з якого приводу будемо паритися?»

Одного разу серед ночі помчали до лікаря: вирішили, що починаються пологи. Лікар подивився на нас, усміхнувся і сказав: «Та дайте дитині погикати!»

Ми вважаємо, що вакцинація – необхідна. Щоби захистити наших дітей від небезпечних захворювань, які ще є на нашій планеті.

Моя мама – медсестра, яка 50 років пропрацювала в педіатрії. 35 років – в кабінеті щеплення. Страху перед щепленнями у мене ніколи не було. Сподіваюся, цей страх ніколи не з'явиться і у моїх дітей.

Я боюся маси інфекцій. Щомісяця мої страхи змінюються. Остання сімейна епопея стосувалася менінгіту Б. Я доклала величезних зусиль, щоб знайти цю вакцину за кордоном і зробити щеплення дітям.

Я – той рідкісний екземпляр, який перехворів вітрянкою двічі. Чоловік ніколи нею не хворів, я його заразила. Наслідки були досить важкі: по імунній системі вдарило добряче. А от Серафима [старша донька] була щеплена від вітрянки, тому не захворіла.

Ми дуже хвилюємося, коли хворіє дитина. Проте набагато менше, ніж могли б. Адже знаємо, що діти вакциновані.

Люди, які відмовляються від вакцинації, чинять нерозважно. Адже йдеться про здоров'я їхніх дітей і здоров'я нації.

Після народження дочки моє життя не змінилося. Почався новий етап, який мені був потрібен.

Інна Онищенко

бізнес-аналітик, блогер «Скажена мама»

Я вважаю, що найголовніше у вихованні — це чути та не брехати.

Я прочитала дуже багато літератури: про різні моделі виховання, рекомендації психологів. А потім мені дали дуже корисну пораду: «Попустись! Ідеальних батьків не буває».

Помилки, які я зробила в материнстві? Не знайшла педіатра до пологів.

Я була антивакцинатором — досить довгий час вірила в теорію змов та експерименти на людях. А потім я завагітніла.

Коли читаєш інформацію «проти щеплень» та доходиш до першоджерела — усе розсипається, бо не має вагомих доказів.

Я була дуже здивована й розчарована, коли в пологовому неонатолог радила мені не робити щеплення від гепатиту Б.

Я написала згоду на щеплення, тому що вже на той момент знала, що щеплення від гепатиту B — це золотий стандарт якості та безпеки.

Дуже багато інформації є в мережі. Просто її треба правильно читати і правильно шукати.

Якщо людина не готова витрачати ночі на дослідження так, як витрачала я, рекомендую знайти адекватного хорошого лікаря, який усе по поличках розставить.

Чи боюся я щеплень? Навіть коли даю дитині жарознижувальне, я все одно боюся.

У Зірки є всі щеплення, які можуть її захистити і актуальні для України.

Я щеплена від дифтерії, кору, червониці, паротиту, туберкульозу, гепатиту, правця і кашлюка. Минулого року я оновила свої щеплення, тому що дорослі мають робити це кожні 10 років.

Хочу, щоб питання про щеплення в нашій країні нарешті вийшло на рівень “ходити на зелене світло чи на червоне”.

Ні я, ні друзі чи рідні мого віку не бачили кору, крім останніх років. Ми не бачили дифтерії, а наші однокласники не ставали інвалідами та не помирали від поліомієліту.

Дискутувати про користь чи шкоду вакцинації немає підстав. Потрібно говорити, які ще щеплення необхідно ввести в календар для кращого захисту наших дітей.

Дуже сумно, що, живучи в центрі Європи, ми маємо боятися того, чого могло б не статися.

4,5 роки тому я стала мамою чудового хлопчика Саші й саме тоді моє життя кардинально змінилося.

Світлана Павелецька

партнер видавництва «Книголав»

Я була в абсолютному жаху й паніці. Це був найстрашніший період мого життя.

Не треба вірити тим, хто каже, що з появою дитини в моєму житті нічого не змінилось. Змінюється абсолютно все. Усе стає по-інакшому, але набагато краще.

Коли я ще була вагітною, мій лікар сказав: «Я дуже тебе прошу, не йди на форуми, не читай, що там пишуть інші матусі».

Форуми матусь — вони про історії. Як правило, це якісь жахливі історії, що заганяють в емоційний ступор. Це не те джерело, якому треба довіряти.

Якщо в мене заболів зуб, я іду до стоматолога. Я не гуглю, що робити. Я не лікар, я вчилася на інше. Моє завдання як мами — обрати найкращих спеціалістів.

У нас ніколи не виникало питання з чоловіком робити щеплення чи ні. Перше щеплення — БЦЖ — ми зробили, коли я була ще в пологовому.

Для мене найстрашніше в щепленнях це те, що твоїй дитині на секунду стає боляче.

Я буду робити всі щеплення, які вже можна робити в моєму віці.

Якщо в мене є можливість зменшити кількість ризиків, з якими зустрінеться моя дитина, то я маю це зробити.

Мені здається, людям, які не роблять щеплення, потрібно казати: «Без вакцинації вірогідність того, що твоя дитина помре — набагато більша».

У США, коли ти ідеш до університету, чи коли їдеш закордон у певну країну, маєш показати довідки про щеплення. І це не обговорюється.

Є речі, які не можуть бути предметом для дискусії. Вони працюють, і ти просто маєш їх робити.

Перевiрте, чи знаєте ви,
як захистити малюка
вiд хвороб

перевірити
0%
Поділитися
Поділитися